Під час операції із захоплення та утримання плацдарму на лівобережжі Херсонщини у селі Кринки найважчим завданням була переправа через Дніпро.
Про це розповів командир взводу десантно-штурмової роти 2 батальйону 37 окремої бригади морської піхоти з позивним “Кот”, який упродовж 10 тижнів виконував тут поставлене завдання.
Про переправу на лівий берег
За його словами, дістатися до лівого берега морським піхотинцям вдалося лише з п’ятого разу.
“Перші чотири [спроби] були невдалими через щільний вогонь ворога, тому задля збереження життя та здоров’я особового складу командири приймали рішення “відкотитись” назад. І наступної ночі після крайньої спроби командир роти сказав готувати свою групу до виїзду. Цей раз виявився вдалим, на лівий берег я плив у першому човні”, – пригадує морпіх.
“Кот” зауважив, що власне переправа була найскладнішим етапом цієї операції, а після закріплення на позиціях допомагала взаємовиручка та надійність бойових побратимів.
“Я знаю, що ані вони мене, ані я їх не залишу в скрутній ситуації”, – пояснив він.
Про “м’ясні штурми” окупантів
Український морпіх зазначив, що ворог постійно намагався повернути контроль над втраченими позиціями, застосовуючи тактику “м’ясних штурмів”: стрілецькі бої відбувалися щодня, а за добу противник сім-вісім разів кидався в атаку.
“От ми “хлопнули” одну їхню групу, а за ними пре ще одна. Проте за два місяці таких штурмових дій, а також через велику кількість “відмовників” з їхньої сторони, чисельність особового складу противника значно зменшилась. Це було видно за кількістю бійців у їхніх штурмових групах. На початку їх було по шестеро-семеро, потім по п’ятеро. А під кінець моєї ротації штурмові групи противника складалися з трьох-чотирьох бійців”, – розповідає боєць.
Про хитру тактику ворога
При цьому “Кот” зазначив, що морським піхотинцям доводилося протидіяти добре навченим ворожим солдатам – і десантникам, і спецпризначенцям. Під час штурмів окупанти діяли злагоджено, а коли не знали, де позиція ЗСУ, одна людина з групи починала швидко переміщатися в різні напрямки, ведучи хаотичний вогонь – прострілювала.
“Таким чином [один з ворогів] намагався відвести вогонь на себе, щоб решта їхніх бійців побачили, звідки по ньому йде вогонь. Проте, хто б проти нас не стояв, ми вдало виконували свої завдання та без сумніву вселили страх перед морською піхотою серед їхніх підрозділів”, – пояснив тактику окупантів боєць.
Про побратимство українських морпіхів
“Кот” наголосив, що успішно стримувати атаки ворога допомагала злагодженість його підрозділу та відчуття побратимства.
“Я мав змогу двічі евакуюватись з Кринок, але відмовлявся. Бо який сенс з того, якщо там залишались мої побратими? Так само і багато хто з нашого колективу мав таку можливість, але всі як один казали: “Нікого зі своїх ми тут не залишимо”. От яким складом ми туди зайшли, таким і мали вийти, це було рішення кожного з нас”, – розповідає морпіх.
Після двох з половиною місяців активних бойових дій підрозділ “Кота” вивели з лівого берега. Наразі бійці продовжують виконувати бойові задачі, навчають особовий склад, тренуються самі.
“Ми отримали дуже цінний досвід у Кринках, я б сказав, навіть унікальний. Цей досвід передаємо й іншим бійцям. Ми маємо ставати краще, сильніше. Такий шлях морського піхотинця”, – сказав “Кот”.
Нагадаємо, раніше журналісти видання “Слідство.Інфо” повідомили, що під час боїв на плацдармі у Кринках на лівому березі Дніпра у Херсонській області, які тривали 9 місяців, українські втрати склали понад 1000 осіб.
Читайте також:
