Поїздка міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до китайського міста Гуанчжоу стала першим за останні 12 років візитом такого дипломатичного рівня. За слова Кулеби, цей візит ознаменував політичний сигнал, що Китай дозрів до важливої розмови.
В ексклюзивному інтерв’ю журналістці ТСН Наталі Нагорній очільник українського зовнішньополітичного відомства відверто розповів про головні теми переговорів, які він проводив зі своїм китайським колегою Ван Ї.
Як довго тривала розмова
Дмитро Кулеба зауважив, що від часу повномасштабного вторгнення він спілкувався з очільником китайської дипломатії телефоном, а також мав зустрічі на полях міжнародних заходів. Але нагода без поспіху провести максимально відверту розмову випала вперше.
“Розмова відбулася, тривала довше, ніж планувалося і була дуже відвертою. І для нас було дуже важливо з перших вуст донести правду про війну, про нашу позицію, про нашу формулу миру до наших китайських партнерів”, – наголосив він.
Як у Китаї називають війну в Україні
Дмитро Кулеба зазначив, що китайські дипломати під час перемовин називали повномасштабну війну РФ проти України “українською кризою”.
“Вони дотримувалися своєї термінології: “українська криза”. А ми дотримувалися своєї термінології: “російська агресія проти України”, — пояснив він.
При цьому він зазначив, що зміна цього формулювання з боку китайської дипломатії може настати в кінці того процесу, який щойно розпочався між двома країнами.
Як ставляться в Китаї до українського суверенітету
Український міністр зазначив, що, попри різні інсинуації щодо ставлення КНР до українського суверенітету, очільник китайської дипломатії висловив свою позицію абсолютно чітко.
“Позиція щодо підтримки суверенітету і територіальної цілісності України є непорушною для Китаю. Це дуже важливо, тому що далі, коли йтимуть дипломатичні процеси, коли розвиватиметься формула миру, повага до територіальної цілісності – це базовий принцип будь-якого мирного врегулювання”, – сказав він.
Дмитро Кулеба також відзначив, що Китай не шукає тимчасових рішень.
“Ці дві стартові позиції: повага до територіальної цілісності та сталий і справедливий мир, якщо вони залишаться в основі китайського підходу до припинення війни і відновлення миру, то все буде добре”, – наголосив він.
Чи підтримуватиме Китай Росію
“Ті, хто вважає, що Китай буде стояти на боці Росії, або на боці України, то вони глибоко помиляються або надто поверхнево дивляться на стратегічне бачення Китаєм розвитку ситуації у світі, а не лише в Україні”, – зауважив Кулеба.
За його словами, у Китаї не мислять так: “давайте тут станемо на бік Росії, а тут на бік України”.
“Вони завжди твердо, протягом тисячоліть, стояли, і ще протягом тисячоліть будуть стояти виключно на позиції інтересів Китаю”, – зазначив Дмитро Кулеба.
Відповідаючи на запитання щодо обговорення можливої військової підтримки Китаєм держави-агресорки, український дипломат уникнув прямої відповіді, зауваживши лише, що у розмові з китайським колегою у нього не було заборонених тем.
Водночас він зазначив, що наводив очільнику китайської дипломатії конкретні факти, які спростовують російські пропагандистські наративи щодо війни в Україні.
“Те, в чому росіяни запевняють всіх постійно, що вони досягнуть військових цілей обов’язково, що у них усе добре і вони рухаються вперед”, – конкретизував Кулеба.
Як Китай підтримуватиме Україну
Дмитро Кулеба повідомив, що під час візиту у нього була дуже важлива частина розмови, присвячена розвитку двосторонніх відносин між Україною та Китаєм, зокрема в економіці й торгівлі, під час якої українська делегація отримала “дуже чіткий сигнал”.
“Був дуже чіткий сигнал про те, що Китай розглядає двосторонні відносини з Україною поза контекстом будь-яких процесів, які відбуваються, – поза контекстом їх відносин з Росією, поза контекстом наших відносин зі Сполученими Штатами, або війни, яку Росія розв'язала проти України”, – розповів дипломат.
На його думку, це означає, що у Китаю є чітке розуміння, що відносини з Україною, як з незалежною європейською країною, будуть окремим напрямом зовнішньої політики Китаю.
Чи схиляв Китай до мирних переговорів
“Ніхто не схилятиме нас до перемовин, тому що нас неможливо схилити. І ми самі будемо ухвалювати будь-які рішення”, – запевнив український міністр.
За його словами, навіть західні партнери, які допомагають Україні зброєю та фінансами, у своїй риториці не допускають жодного “схиляння”.
“Вони чітко завжди говорять, що Україна сама ухвалюватиме рішення, з ким, коли і в якому форматі вести перемовини. І це не просто дипломатичні слова, це реальна позиція”, – наголосив Дмитро Кулеба.
При цьому очільник українського МЗС зазначив, що Україна перебуває у процесі досягнення перемоги, зокрема, дипломатичним шляхом.
“Ми перебуваємо в процесі. Ми завжди хочемо все й одразу, я сам такий, що хочу, щоб все було й одразу, Але нам потрібно навчитися мислити стратегічно”, – зауважив він.
Чи підтримає Китай українську “формулу миру”
Дмитро Кулеба зазначив, що Україна має одну платформу для закінчення війни, яка називається “формулою миру”, довкола якої відбувається процес структурування переговорів і домовленостей щодо миру.
“Ми можемо тільки вітати бажання Китаю зробити свій внесок в цей процес, всі опції відкриті, ми готові про них говорити”, – наголосив він.
Водночас він зауважив, що в розмові з китайським колегою Ван Ї конкуренції мирних планів не відчувалося.
“Ми закликаємо фокусуватися на тому, що об'єднує, а не на тому, що роз'єднує. Ми будемо рухатися з імплементацією формули миру”, – зазначив голова української дипломатії.
Дмитро Кулеба наголосив, що необхідно зосереджуватись на вирішенні конкретних питань.
“Саме такий є настрій в Києві. І власне саме таким був настрій наших переговорів”, – підсумував очільник МЗС України.
На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням повну версію інтерв’ю Кулеби з Китаю: ЦЕ ВПЕРШЕ! Китай ДОЗРІВ! Все про переговори, на чиєму боці Сі, чий план миру краще
Нагадаємо, напередодні президент Зеленський повідомив, що під час візиту міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до Китаю було отримано чіткий сигнал про підтримку суверенітету та цілісності України з боку КНР.
Читайте також:
