Новий навчальний рік українська школа зустрічає з величезними викликами. Ідею влади — максимально перейти на навчання офлайн — виконати складно, бо обстріли тривають.
Нині встановили 5 безпекових зон. Від непоборної в східних і південних областях, де вчитись очно — ніяк, до задовільної, де за партами мали би бути всі. Зведення укриттів так і розпочали: рухаючись зі сходу на захід. Для будівництва нових із держбюджету виділили два з половиною мільярди гривень. І минулого тижня — ще 5 мільярдів.
Про це йдеться у сюжеті кореспондентки “ТСН.Тиждень” Ірини Коваленко.
На Київщині укриття не готове до початку навчального року
У Шевченковому на Київщині бунтували батьки школярів. Причина – недобудоване укриття до початку навчального року. А якщо немає укриття – то навчання очно неможливе.
Укриття почали будувати в травні за кошти місцевої влади. Але розуміли, що цих грошей не вистачить, тому знайшли європейський фонд, який погодився дофінансувати об’єкт.
“І ми потрапили в програму бельгійської неурядової лінії на 1 мільйон 250 тисяч євро. І через це були призупинені роботи, тому що ще не отримали кошти”, — каже заступник Великодимерського селищного голови Олександр Куценко.
У бельгійській агенції “Анабель” ТСН відповіли, що справді ще не перерахували кошти. А від офіційного коментаря відмовилися. Хоча цього тижня їхній директор зустрічався з нашим міністром інфраструктури і підписали меморандум про патронат над Києвом, Черніговом і цими областями. Планують спрямувати 150 мільйонів євро на відбудову соціальної та енергетичної інфраструктури. Але як розпочати навчання школярам у Шевченковому офлайн, а не дистанційно? Рішення начебто знайшли.
“Це додатково перший поверх на висоту 4 метри обставляється або спеціальними габіонами, або в чотири ряди бетонними блоками”, — кажуть у селищній раді.
У Рівному ліцей має протирадіаційне укриття
Постанову про можливість облаштування таких укриттів для навчальних закладів в Україні ухвалили два тижні тому.
У Рівному ліцей має протирадіаційне укриття. Тут одночасно може перебувати тисяча людей. І не просто перебувати, а продовжувати навчання, каже заступниця директора Алла Яценя.
У Харкові навчатимуться під землею
У Харкові 10 відсотків школярів у вересні сядуть за парти. Очне навчання для них організують на 6 станціях метро, в підземній школі та в двох протирадіаційних укриттях.
Загалом, в Харкові зараз перебуває понад 50 тисяч школярів. Щоби дати можливість більшій кількості дітей навчатись офлайн, у місті планують відкрити ще три підземні школи. В них навчатимуться учні початкових класів.
У Києві в ліцеї навчатимуться у дві зміни
В одному з ліцеїв Києва навчається понад півтори тисячі дітей і всі не можуть одночасно бути в укритті — тому й дві зміни. Директорка провела нам екскурсію укриттям. Тут багато приміщень, як невеликих, так і величезне. Пані Алевтина наголошує — дітям безпечніше в укритті школи, ніж вдома.
Також є два потужних генератори і два менших на час відключення електрики. Пальне забезпечує місцевий бюджет. А от чи вистачить коштів за умови довготривалих відключень електрики — питання.
“У разі опалення, проблеми з опаленням, маємо теплову пушку. У разі відсутності тепла у критичний період зими буде йтися про перехід на дистанцію щодо форми навчання”, — каже Алевтина Багінська, директорка ліцею №34 імені Віктора Максименка.
Ліцей є “пунктом незламності”. Тож у разі його розгортання навчання переходить в онлайн.
Вчителька каже, що дистанційне навчання не є поганим
Загалом, за словами міністра освіти, укриття мають 86% шкіл по країні. Ольга – вчителька англійської мови і мати 9-класниці Каміли. На її думку, дистанційка – це не тотальне зло, і вчитися можна успішно й онлайн.
“Я як вчитель кажу, що дистанційка не визначає рівень знань. Очне навчання не визначає рівень знань. Якщо дитина вчиться, вона вчиться на дистанційці, або вчиться очно в школі”, — каже вчителька англійської мови Ольга Ярова.
Навчання українських дітей за кордоном
Українських школярів за кордоном — близько 400 тисяч. І це вкрай загрозлива статистика для майбутнього країни.
“Вони дедалі більше освоюються на тій території, йдуть на навчання постійне в ті школи і наше завдання забезпечити їм зв’язок”, — каже голова підкомітету з питань вищої освіти комітету ВР Юлія Гришина.
Рішенням є проєкт під назвою “Українознавчий компонент.” Це така стисла навчальна програма, яка містить в собі суто українські предмети – це українська мова, українська література, історія України, географія, Захист Вітчизни. Вона існує вже рік. І про неї дуже мало знають.
Донька Тетяни навчається за повною програмою української школи, поєднуючи заняття в німецькій. І це дуже складно.
“Тому що тут навантаження зростає вже. Якщо там четвертий клас, молодша школа, там було нескладно. То зараз уже є проєкти, домашня робота. Уже складніше поєднувати, уже, ну, складніше і складніше”, -— каже мати семикласниці Тетяна Табушева.
За “Українознавчим компонентом” навчання не 25 годин — 6. А оцінки з інших предметів, які вивчають за кордоном, зарахують в українській школі.
“Перелік цих шкіл можна знайти на сайті Міносвіти. Щоправда, треба довгенько пошукати. І там у кожному регіоні є певний перелік. Так, у цьому списку може не бути саме вашої школи. І це не страшно – обираєте ту, яка є. І цим спрощуєте життя вашій дитині і собі також. Водночас не втрачаючи зв’язку з Україною. Яка, здається, попри всі виклики – адаптується, робить помилки, але прагне перемогти”, — йдеться у сюжеті ТСН.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ТСН.Тиждень за 1 вересня. Масований обстріл України. План перемоги. Палають російські НПЗ
Читайте також:
