Легендарний комбат батальйону К2, повний кавалер ордену Богдана Хмельницького і Герой України Кирило Верес ненадовго “вирвався” з фронту до столиці, проте час “на цивілці” не марнував, а дав декілька важливих інтерв'ю, які корисно подивитися кожному українцеві.
ТСН.ua зібрав найважливіше зі сказаного комбатом Вересом.
“Якщо ми нічого не змінимо, то нам пиз**ць”
В інтерв'ю 24 каналу Верес закликав цивільних зняти нарешті “рожеві окуляри” і готуватися, що рано чи пізно кожен може опинитися на фронті.
“Якщо ми нічого не змінимо, то нам пиз**ць. Цивільні мають зняти “рожеві окуляри”. Коли я говорю, щоб вчилися у тилу, то не писати дебільні коменти на кшталт “ви повинні нас навчити”. Ти або матимеш навички, або вмреш”, – заявив він.
Водночас Кирило Верес не вважає, що всім уже зараз потрібно йти воювати, але треба бути готовими замінити інших військових.
“Всі до лав Збройних сил – це маразм. Так не потрібно. Але люди мають розуміти: закінчаться інші – підуть вони. В іншому разі прийде Росія… Хтось думав на окупованих територіях, що їх омине війна, і тепер вони воюють проти нас, – наголосив Верес.
В ефірі програми “Гуртом та вщент” комбат попередив, що якщо не буде армії, то не буде і країни.
“На ЗСУ – як на церкву. Кожної неділі донатьте”, – каже військовий.
Кордони 1991 року
В інтерв'ю блогеру Фахрудіну Шарафмалу Верес різко висловився про розмови щодо повернення України на кордони 1991 року.
Він порівняв розмови про повернення кордонів 1991 року з людиною, яка “на милицях каже, що завтра побіжить марафон”.
“Я не бачу зараз потенціалу й можливості вийти на кордони 1991 року. Скажу простіше. Якщо у нас нині є потенціал вийти на кордони 1991 року, то чому ми хоча б за Бахмут на сьогодні не вийшли?!” – наголосив комбат.
“Ми буквально вчора Вугледар залишили. Тобто завтра вийдемо на кордон 1991 року, а сьогодні залишаємо Вугледар?” – додав він.
Водночас Вереса не полишає оптимізм. Він певен, що рано чи пізно росіяни повернуть усе, а, можливо, навіть самі захочуть віддати.
“Але для цього має пройти час і бути зроблені певні дії. Силою на даний момент ми цього не можемо зробити”, – розмірковує військовий.
Про що зараз найбільше думає комбат
Верес визнав, що зараз найбільше його хвилюють не кордони 1991 року, а те, як не втратити свою лінію окопів, як забезпечити всім необхідним батальйон і як навчитися чогось новому у військовій справі, щоб зменшити власні втрати і збільшити втрати противника.
“Я зараз думаю, на яких частотах літають російські дрони, щоб краще мій РЕБ працював. Де знайти кращий РЕБ. Я зараз думаю, до кого піти після цього інтерв'ю, хто допоміг би нашому підрозділу. Я думаю, як забрати 200-х, яких не змогли забрати. Я думаю, як не втратити ті позиції, що в мене є”, – сказав він.
Проблеми з мобілізацією
Верес, коментуючи проблеми з мобілізацією, зауважив, що люди готові йти вбивати, але не вмирати.
“Скажу прямо всім – у нас під контрактом внизу написано, бл*ть, невидимим шрифтом: “Піди, с*ка, і умри, бл*ть, за три тижні”. Люди згодні йти вбивати. Люди не згодні йти вмирати. Якщо зараз сидить собі хлопець, який собі думає “піду на війну”, виживу – це одне. Люди йдуть у бій і вони будують плани через два дні. Це означає, що вони не збираються помирати”, – розповів комбат К-2.
“Якщо ти йдеш в армію і маєш померти через годину, ну тоді, блін, я розумію людей, які не сильно так хочуть іти”, – додав він.
Чи потрібна мобілізація 18-річних
Комбат К2 визнав, що йому дуже не вистачає особового складу, проте він не готовий масово брати до свого підрозділу 18-річних.
Проте він додав, що і проти того, щоб воювали 59-річні: “За всієї поваги, є винятки, але здебільшого це не ті люди, які мають на собі вести таку активну фазу оборони або наступу”.
“18-річний хлопець – для мене це трохи рано”, – каже Верес.
Чи має Україна перевагу у дронах
На зауваження ведучої 24 каналу, що Україна має перевагу у дронах, Верес різко відповів: “Хто сказав, що у нас перевага в дронах? Хто вам таке сказав? Скільки дронів виготовляє Росія? Назвіть мені цифру. Я не бачу переваги в дронах. Я бачу перевагу в дронах у своєму підрозділі. Завдяки спільнотам. Це я бачу.
Я не скажу, що країна мені нічого не дає. Моєму підрозділу також нормально перепадає дронів від країни. Але я не бачу переваги. Якщо зараз забрати у мене волонтерську спільноту, громади, просто небайдужих людей, міста, села, які нам дають донати, субвенції на наш підрозділ, то я взагалі не бачу переваги дронів. Взагалі. А ви кажете, що ми топовий підрозділ. Тоді що в інших?” – говорить комбат.
Верес зіронізував, що не пригадує жодного випадку, коли б доповідав: “Вистачить, вистачить, дронів уже стільки, що я не можу запустити”.
Як зменшити втрати
“У нас зараз збереження особового життя – це модно, це тренд. Тільки між, бл*ть, робити і пи*діти – це трошки різні речі”, – вважає військовий.
На його думку, на війні насамперед усе потрібно вимірювати саме грошима. І саме тому передусім треба берегти особовий склад, бо це економія державних коштів.
“Наприклад, якщо є 1 000 гривень: 100 гривень закладаємо на заробітну плату, 200 – зниклим і загиблим, 100 – на озброєння і 600 гривень – ще кудись. То може ми ці 200 гривень закладемо сюди (на озброєння – Ред) і тоді на виплату всім іншим потратимо значно менше? Ну математика проста”, – зазначив комбат.
Як результат, буде можливість зекономити гроші саме на зменшенні кількості поранених і вбитих. Самі ж суми виплат не зміняться.
Що буде перемогою у війні
На думку комбата К2, перемога у війні з РФ настане тоді, коли українські воїни припинять гинути.
“Я знаю, що буде перемогою особисто для мене. Бо я – військовослужбовець, командир величезного батальйону і ще просто людина. Я також маю емоції. Я не бездушний чорт. Для мене буде перемога, коли підрозділ під моїм керівництвом перестане гинути. Ну є якісь рамки, доки ми можемо відійти. Хто вважає, що перемога до крайнього м*скаля – вогонь. Хто вважає, що до крайнього нашого – вогонь, але без мене, я не буду грати в цю гру”, – висловився Верес.
Він додав, що також має право на життя:
“Я також хочу, щоб мої люди були живі. Я можу грати в будь-які ігри, але граючи в чиюсь гру, умовно кажучи, я почну втрачати свій особовий склад. Я не хочу цього робити. А зараз я його втрачаю дуже багато”.
Водночас Верес наголосив, що не піде на угоду з совістю, бо бійці для нього, як його діти.
“Бо виходить, що тут я називаю їх “мої діти”, а потім кажу: “Йдіть на штурм і всі помріть”. Та не можу я такого сказати. Ну знімуть (з посади – Ред.), то знімуть. Мене знімуть, іншого поставлять. Ну не бачу я тієї (необхідої – Ред.) кількості БК. Можливо, я не правий”, – заявив комбат.
