Якщо повістка повертається неврученою, на ухилянта накладається штраф від 17 тисяч грн до 25,5 тисяч грн. У разі несплати відкриватимуться виконавчі провадження з метою стягнення з рахунків.
Про це повідомили у Мін'юсті, пише “Судово-юридична газета”.
Деталі
Раніше зазначалося: якщо повістка не вручена особисто, забрати її з пошти треба впродовж 3 днів. Після повернення повістки неврученою і проставлення відповідної відмітки поштою ТЦК зможе почати процедуру накладення штрафу, які, по суті, будуть “заочними”. Водночас постанова ТЦК є виконавчим документом. Так, якщо добровільно штраф у розмірі 17 – 25,5 тисяч грн, сплачений не буде, на ухилянтів можуть відкрити виконавчі провадження та почати стягнення з рахунків.
“У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби (ДВС) за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом”, – пояснили у Мін'юсті.
Штраф має бути сплачений не пізніше ніж через 15 днів від дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – щонайбільше через 15 днів від дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
“Виконання постанов ТЦК про накладення адміністративних стягнень, зокрема за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, здійснюється у порядку, визначеному Законом “Про виконавче провадження”, – зазначили у відомстві.
У разі несплати боржником штрафу державним виконавцем вживаються заходи примусового виконання рішень шляхом звернення стягнення на кошти та майно боржника. Зокрема:
- звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред’явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби)
- арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника
- стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах
- у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
- стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця
- якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця
- у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення коштом іншого майна боржника
- виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках зі спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Крім цього, процедура автоматизованого арешту коштів/електронних грошей боржників на рахунках, відкритих надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків (надавачі платіжних послуг), за виконавчими провадженнями, зокрема про стягнення аліментів, за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження шляхом інформаційної взаємодії державних або приватних виконавців та надавачів платіжних послуг, визначена Порядком автоматизованого арешту коштів/електронних грошей боржників на рахунках/електронних гаманцях, відкритих надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, емітентами електронних грошей, затвердженим наказом Міністерством юстиції від 16.04.2019 №1203/5.
У Мін'юсті додали, що в органах ДВС передбачено формування звіту за формою №1 (піврічна) “Звіт про роботу органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (крім рішень про стягнення періодичних платежів)” та звіту за формою №2 (піврічна) “Звіт про виконання рішень щодо стягнення періодичних платежів органами та особами, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.
“Вказані форми звітності передбачають загальний облік виконавчих документів, які підлягали виконанню протягом визначеного звітного періоду, та не дають можливості виділити окремо виконавчі провадження за постановами про накладення адміністративного стягнення, винесених уповноваженими посадовими особами ТЦК щодо осіб, які вчинили адміністративне правопорушення за статтями 210 та 210-1 КУпАП”, – додали у Мін’юсті.
Отже, надати запитувану інформацію щодо стану виконання виконавчих проваджень, відкритих на підставі постанов про накладення адміністративного стягнення, винесених уповноваженими посадовими особами ТЦК щодо осіб, які вчинили адміністративне правопорушення за статтями 210 та 210-1 КУпАП, починаючи від 19.05.2024 до 19.09.2024, не вбачається за можливе, оскільки така інформація органами ДВС не узагальнюється.
Нагадаємо, “листи щастя” активно розсилаються країною. Уряд виділяє мільйони гривень на паперовий формат повістки і навіть дещо його удосконалює. На повістці з'являється спеціальний QR-код. Ба більше, змінюються і правила вручення повісток та терміни прибуття до ТЦК.
Читайте також:
