Наші бійці переховують і маскують міномети, бо ворожі дрони полюють за ними. Такими є щоденні реалії для українських бійців, зокрема на Роботинському напрямку. Адже як для наших дронів, так само і для ворожих, міномет — це пріоритетна ціль.
Роботу наших мінометників наживо побачила знімальна група кореспондента ТСН Руслана Ярмолюка.
Мінометники для ворожих дронів — це ціль номер один. Незалежно від того, як далеко вони перебувають від першої лінії.
“Шукають позиції, прилітає у нас. Пару днів тому прилетіло на іншу позицію, пошкодило міномет”, — розповідає військовослужбовець 118-ї ОМБр на позивний “Бомба”.
Після цього прильоту хлопці дивом лишились живими. Але ворожі дрони їх вишукують у полях вдень і вночі.
“Максимально намагаємось ніде не світитись, максимально маскуватись”, — каже військовий на позивний “Бугор”.
Сергію — 31. Працював у столиці оператором бетононасосу. Вже майже три роки воює.
“Воно якось привиклось, йде своїм чередом, механічно. Розумієш, що летить, де летить, знаєш, де впасти, де присісти. Реагуєш на одному рівні на все”, — розповідає він.
Окупанти на Роботинському напрямку задіюють важку артилерію. У полях постійно вибухи. Ворог намагається атакувати з флангів з Копанів на заході та Новопокровки на сході.
“Війна розвивається. Спочатку була війна як війна, а зараз технології йдуть вперед достатньо швидко, наш ворог теж розвивається у цьому плані. І зараз просто війна заключається, щоб сховатись від дронів і FPV скидів. Вже артилерія не так страшна, як FPV-шки”, — каже “Бомба”.
Юрі на прізвисько “Бомба” 42 роки. Чоловік родом з Донеччини. Був поранений, контужений. Воює досі, бо ворог хоча й знизив активність, не відмовився від піших штурмів.
“Десь у лютому вони ще пробували на техніці їздити. То працювали і по техніці на любий рух. Пішла колона, і працювали по техніці. Зараз вони ходять пішки дві-три людини, то копають, то тиняються — тоді працюємо”, — розповідає військовий.
І хоча FPV витискають мінометників на полі бою, уражаючи точно цілі, роботи у хлопців багато.
“На моїй пам'яті це було пряме влучання в БМП і при зміні супротивника було уражено вісім чоловік. Так ось в траншеї пряме влучання”, — каже “Бугор”.
Хлопці кажуть, що до всього звикаєш, але до втрати побратимів — ніяк. З цими спогадами вони живуть і воюють далі. Мріють про дім і про тихе життя подалі від міст та метушні. Але ніхто не знає, коли це станеться, тому лишається тільки мріяти у цих сірих, побитих мінами, полях.
Читайте також:
