Здавалося б, що пов'язує трагічну історію кохання і політичні події? Насправді зв'язків доволі багато. Щоб показати “Лебедине озеро”, за часів Радянського Союзу повністю перекроювали сітку мовлення всіх телеканалів (хоча їх і було лише два).
Почалося все зі смерті Леоніда Брежнєва. Тоді мали святкувати день міліції і всі працівники чекали на святкові концерти. А замість них цілий день і цілу ніч дивилися балет.
Те саме пізніше відбулося після смерті Юрія Андропова, а ще пізніше – Костянтина Черненка. Цьому існувало пояснення: в такі дні жалоби розважальні, новинні чи аналітичні передачі були б блюзнірством.
Навіть сьогодні у старшого покоління українців усе ще існує зв'язок між трагічними політичними подіями та балетом. Адже у Кремлі тоді вважали, що демонструвати страшні події може бути небезпечно (раптом хтось почне більше мислити про це і серед народу з'являться неприйнятні для партії висновки), а тому вмикали запис балету 1983 року.
Однак постає логічне запитання: чому саме його? Тут можна зазначити одразу три причини. Насамперед вистава “Лебедине озеро” триває доволі довго, а тому вона може зайняти більшу частину етеру. За часів СРСР квитки на цей балет видавали як нагороди для передовиків виробництва, тобто просто так туди потрапити було складно. На нього також водили іноземні делегації. Ну і третя причина: “Лебедине озеро” має справжній гіпнотичний ефект. Тут лише танці й музика, мова відсутня, а тому вони легко можуть відірвати глядачів від неприємної для партії реальності.
Читайте також:
