Актор Леонід Попадько, який подарував голос бортовому комп'ютеру Максиму в фільмі "Ти - космос", назвав стрічки, які варто подивитися всім. Серед них як комедії, так і гострі "документалки". Своїм топом актор поділився в інтерв'ю РБК-Україна. "Мої думки тихі" Тепла і водночас глибока трагікомедія Антоніо Лукіча про молодого звукорежисера, який мріє вирватися з України на роботу до Канади. Щоб отримати шанс на переїзд, він має записати звуки рідкісних українських тварин. В експедицію з ним вирушає мама, і це перетворюється на непередбачувану подорож двох людей, які давно перестали чути одне одного. Стрічка поєднує делікатний гумор, щемке відчуття дорослішання та ненав’язливий портрет сімейних стосунків. У центрі - пошук свободи й власного голосу, але й питання, які ставить фільм, надто впізнавані для кожного, хто хоч раз намагався почати життя з нуля.   "20 днів у Маріуполі" Документальна робота Мстислава Чернова, яка стала найважливішим кіносвідченням перших днів повномасштабного вторгнення. Автори фіксують життя міста ще до повної блокади, перші обстріли, зруйновані будинки, порятунок поранених і щоденну боротьбу людей за виживання. Фільм не прикрашає дійсність і не шукає драматургічних рішень. Він показує правду такою, якою її бачили журналісти та місцеві, які залишилися в місті, коли світ ще не усвідомлював масштаб трагедії. Це кіно стало історичним документом і прямим голосом маріупольців до всього світу.   "Люксембург, Люксембург" Чорна комедія Антоніо Лукіча про двох братів із провінційного міста, які все життя чекали на батька, а тепер дізнаються, що той важко хворий у Люксембурзі. Подорож туди стає не просто поїздкою, а спробою розібратися у власній образі, дитячих травмах та незавершених питаннях, які часом тягнуться роками. Стрічка майстерно поєднує смішне і сумне, впізнаваність і кінематографічність. Це фільм про те, як непросто стати дорослим, коли досі не знаєш, ким був твій батько, і як часто примирення з минулим починається з дороги, а не з вибачень.   "Довбуш" Історичний екшен Олеся Саніна переносить у XVIII століття, у світ карпатських повстанців. Фільм розповідає про легендарного ватажка опришків Олексу Довбуша, який встає проти польської шляхти, захищаючи свій народ. У центрі боротьба за свободу, особиста трагедія, братерський конфлікт і кохання, яке стає частиною великого вибору. Стрічка вражає масштабом: автентичні локації, динамічні бої, складні характери та народний міф, втілений сучасною мовою великого кіно. "Довбуш" - це не лише історія про минуле, а й кінороман про силу, гідність і ціну свободи.   "Памфір" Потужна авторська драма Дмитра Сухолиткого-Собчука про чоловіка, який повертається із заробітків додому напередодні місцевого свята Маланки. Він хоче жити чесно й поруч із родиною, але одна помилка сина змушує його знову звернути на небезпечний шлях контрабанди. "Памфір" це кіно, у якому кожен кадр працює на напругу й атмосферу. Простір українського прикордоння тут перетворюється на поле боротьби за сім’ю і за право бути собою. Стрічка зачіпає тим, що показує людину, здатну ризикувати всім заради тих, кого любить.     Вас може зацікавити

• Найпопулярніші фільми 2025 року серед українців
• Серіали з неочікуваним фіналом, які захочеться передивитися ще раз
• Які серіали найчастіше гуглили у цьому році