Сучасні міста здаються нам простором життя, руху й розвитку. Але під бруківкою, асфальтом і фундаментами багатьох відомих мегаполісів лежить інша історія - історія масових поховань, знищених кладовищ і людських останків, про які воліють не згадувати. РБК-Україна розповідає, які міста світу буквально стоять на кістках, чому цвинтарі зникали з мап і як це стало частиною урбаністичної норми. Чому цвинтарі зникали До XIX століття кладовища зазвичай розташовувалися всередині міст - біля церков, монастирів або на центральних площах. Зростання населення, епідемії та нестача простору змусили владу ухвалювати жорсткі рішення. Основні причини знищення цвинтарів:

• Санітарні загрози (чума, холера, тиф)
• Розширення міст і забудова
• Зміна релігійних і соціальних норм
• Політичні рішення та війни

У багатьох випадках останки перепоховували частково або взагалі не чіпали, просто засипаючи землею. Париж: місто над кістками мільйонів Одним із найвідоміших прикладів є Paris Catacombs. У XVIII столітті центральні кладовища Парижа переповнилися настільки, що почали отруювати повітря та воду. Найбільше з них - кладовище Невинних - закрили, а кістки понад 6 мільйонів людей перенесли у старі каменоломні під містом. Сьогодні катакомби - туристична атракція, але більша частина підземного Парижа досі наповнена останками, над якими живуть і працюють мільйони людей.

Поховання у катакомбах Парижу (фото: Вікіпедія) Лондон: ринки й театри на місці поховань У центрі Лондона, в районі Covent Garden, колись було масове кладовище при монастирі. У XVI-XVII століттях тут ховали жертв чуми та бідняків. Коли район почали активно забудовувати, могили просто зрівняли із землею. Частину кісток вивезли, але значна кількість залишилася під фундаментами сучасних будівель, магазинів і театрів.

Ковент-гарден у Лондоні (фото: Вікіпедія) Нью-Йорк: стерта пам’ять про рабство У Манхеттені у 1990-х роках випадково виявили African Burial Ground - величезне кладовище африканців, поневолених у XVII-XVIII століттях. На цьому місці вже стояли урядові будівлі. Археологи знайшли понад 15 тисяч поховань, більшість з яких ніхто не збирався шукати. Лише після суспільного резонансу територію визнали меморіалом. Сан-Франциско (США) На початку XX століття місто заборонило поховання у межах міста. Майже всі цвинтарі були ліквідовані, а тіла перевезені до сусіднього містечка Колма (тепер це "місто мертвих"). На місці колишніх некрополів побудували престижні райони та парки, як-от Лінкольн-парк. Мадрид: королівська площа на могилах Відомий Plaza de Oriente у Мадриді був збудований на місці старого міського кладовища. У XIX столітті його ліквідували для створення парадного простору біля Королівського палацу. Поховання перенесли не повністю, а частину просто засипали. Сьогодні це туристичне серце столиці Іспанії - без жодних нагадувань про минуле.

Палац у Мадриді (фото: Вікіпедія) Краків: середньовічні могили під площею Головна площа Кракова Rynek Główny - у середньовіччі також була місцем поховань. Під час реконструкцій археологи неодноразово знаходили людські кістки просто під бруківкою. Частину поховань залишили на місці, зробивши їх частиною археологічного шару міста.

Площа Ринок у Кракові (фото: Вікіпедія) Чи є подібні місця в Україні? У великих українських містах  Києві, Львові, Одесі та Харкові частина старих кладовищ XIX століття була ліквідована або перенесена. На їхньому місці з’явилися парки, дороги, житлові квартали. Докладні дослідження цього питання лише починають виходити у публічний простір. Київ. У Києві найвідоміший приклад - Бабин Яр, де на місці масових розстрілів та старих кладовищ (єврейського, православного, мусульманського) було зведено телевежу, спорткомплекс та прокладено дороги. Також парк "Нивки" та територія навколо метро "Дорогожичі" частково стоять на колишніх похованнях. Зараз там знаходиться меморіальний комплекс з численними пам'ятниками, що увічнюють пам'ять про трагедію та різні групи жертв (Меморіальний комплекс "Бабин Яр", пам'ятник розстріляним євреям, пам'ятник радянським громадянам, пам'ятник розстріляним ром-"сінти", пам'ятник невідомим тощо). Місце використовується для вшанування пам'яті жертв трагедії під час пам'ятних дат, наголошуючи на важливості збереження історичної пам'яті. Територія охоплює залишки кладовищ, які нацисти знищили, щоб засипати яри тілами, створюючи "шляхи смерті". 

"Бабин Яр" (фото: Вікіпедія) Львів. Сучасний Краківський ринок у Львові побудований на місці Старого єврейського цвинтаря - одного з найдавніших у Європі. У радянські часи надгробки використовували для мощення доріг, а територію перетворили на торгові ряди. Також Парк культури імені Богдана Хмельницького розташований на місці колишнього Стрийського цвинтаря. Кривий Ріг та Харків. У Кривому Розі цілі вулиці (наприклад, Кобилянського) та парки виросли на місці парафіяльних кладовищ XIX століття. У Харкові на місці Кирило-Мефодіївського цвинтаря тепер розташований парк Артема.

Парк Богдана Хмельницького у Львові (Вікіпедія) Духовний погляд: чи можна будувати на місці поховань З погляду християнства та багатьох інших світових релігій, місце поховання є священним до моменту "загального воскресіння". Православна та Католицька церкви зазвичай виступають категорично проти будь-якого світського будівництва на місцях колишніх цвинтарів. Вважається, що це є актом неповаги до померлих. Єдиним прийнятним варіантом забудови вважається зведення на цьому місці храму або каплиці, що символізує молитву за душі похованих. Психологи зазначають, що проживання на місці колишніх некрополів може створювати підсвідомий дискомфорт та відчуття "неспокою" у мешканців, навіть якщо вони не знають історії місця. Історично відповідь була прагматичною. Міста розвивалися швидше, ніж змінювалося ставлення до пам’яті померлих. Для влади важливішими були:

• економіка
• безпека
• простір для життя живих

У багатьох культурах вважалося, що після кількох поколінь могили "втрачають значення", а земля може використовуватися знову. Вас може це зацікавити:

• Найдивніші будинки світу, які викликають захват у туристів
• Забуті фортеці Київщини, які створювали невидиму оборону столиці
• Що таке мости Диявола й у яких містах світу вони досі наводять страх на туристів

Під час написання матеріалу були використані такі джерела: архіви міст та країн, Вікіпедія, Дослідження Центру міської історії Східної Європи, Звіти Інституту національної пам'яті, статті про історичні некрополі.