Щедрий вечір (або свято Маланки) - це одне з найколоритніших українських свят, де християнські канони тісно переплелися з прадавніми народними обрядами.
РБК-Україна розповідає, коли тепер ставити на стіл щедру кутю, чому цей вечір називають "магічним" та яких помилок варто уникати, щоб не накликати скруту на весь рік.
Коли святкувати: нова дата
Щедрий вечір святкують за тиждень після Святвечора та Коляди, і тому тепер дата збігається зі святкуванням Нового року. У церковному календарі цей день позначений, як преподобної Меланії - тому і друга назва - Маланки.
- 31 грудня - тепер саме в цей день ми відзначаємо Щедрий вечір (Маланки).
- 1 січня - Новий рік та день святого Василя Великого.
Що таке Маланка та Щедрий вечір
Щедрий вечір отримав свою назву через "щедру" кутю, яку, на відміну від Різдвяної, можна заправляти смальцем, вершками або маслом. Святкування цього дня тягнеться ще від стародавніх дохристиянських звичаїв.
За легендами, Маланка з Василем справляють гостини та повідомляють господарів про святкування.
Свята Меланія народилася в 383 році й була донькою міського префекта. З юних років вона хотіла присвятити своє життя вірі, але батьки бачили для неї інше майбутнє. Вони віддали Меланію заміж за Пініана і за бажанням чоловіка вона народила двох дітей - доньку та сина. Син помер у ранньому дитинстві.
Меланія страждала через смерть єдиного синочка, а Пініан, побачивши її горе, молився до Бога за збереження життя дружині та дав обітницю жити непорочним життям.
За деякий час подружжя втратило й доньку. Вони залишили після цього Рим і почали допомагати нужденним - будували лікарні та храми. У народі її почали називати донькою помічника бога Місяця.
Традиції на Щедрий вечір
Обрядова кутя в цей вечір має бути щедрою, а стіл - багатим. Готують ситні страви з м'яса, які символізують достаток. Обов'язково на столі мають бути пироги та вареники з різноманітними начинками.
Вечеря починається з молитви, а на наступний день спалювали дідуха, якого занесли в хату на Святвечір. Вважалося, що цей обряд відганяє нечисту силу. Ввечері молодь ходить по хатах та щедрує - бажає господарям щедрого урожаю та добробуту.
А найголовніша традиція Щедрого вечора - ходити з вертепом та водити Козу. Історики й досі не встановили, що символізує цей обряд, але припускають, що він пов'язаний з обрядами Греції, де святкували закінчення року та народження нового Місяця.
За сюжетом традиційної сценки, коза "помирала", за неї всі тужили і робили все, щоб її знову "оживити". А коли вона оживала, починали святкування її нового життя, яке, ймовірно, символізує настання нового року.
Заборони на Маланки
Етнографи наголошують, що Щедрий вечір має низку суворих обмежень. Вважається, що у цей час межа між світами тонка, тому:
- Не можна рахувати дрібні гроші - це обіцяє сльози та дрібні прибутки.
- Не можна позичати гроші - так ви віддаєте свій достаток іншим.
- Заборонено сваритися - будь-яке лихе слово в цей вечір має "подвійну силу".
- Не можна готувати на стіл страви з риби - казали, що щастя може "упливти"
- Святкувати Щедрий вечір заборонено у темному або брудному одязі
- Не радили виносити сміття з хати - можна раптово викинути щастя з дому
Головна помилка майже всіх
Багато хто плутає колядки та щедрівки. Тому запам'ятайте - колядують на Різдво, а щедрують - саме на Щедрий вечір.
Якщо ви прийдете щедрувати в інший день, це вважається порушенням традиції, яке нібито не приносить господарям обіцяного добробуту.
Як правильно провести вечір
Багатий стіл. На столі має бути рівно 12 страв (не обов'язково пісних), щоб кожен місяць у році був ситим.
Щедрування. Вважається, що якщо до хати не прийшли щедрувальники - рік буде невдалим. Обов'язково відчиняйте двері та віддячуйте гостям солодощами чи грошима.
Примирення. Це ідеальний час, щоб просити вибачення перед тими, з ким були у сварці.
Вас може це зацікавити:
- Коли у 2025 році колядувати, щедрувати та посівати
- Що не можна робити на Святвечір і Різдво
- Як українці очищали й захищали оселю на Святвечір
Під час написання матеріалу були використані: дослідження Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, статті Православної Церкви України (ПЦУ), праці етнографа Олекси Воропая "Звичаї нашого народу".