Повномасштабна війна змусила культурні інституції не просто адаптуватися, а переосмислити свою роль у суспільстві. Національний цирк змінив репертуар, аудиторію та функції, перетворившись на простір підтримки й емоційної реабілітації українців. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів директор Національного цирку України Владислав Корнієнко. Адаптація до війни За словами Корнієнка, цирк нині протистоїть не лише зовнішнім викликам війни, а й внутрішнім - боротьбі за виживання. "Ми адаптуємо програми, вивчаємо попит, досвід глядачів і створюємо новий контент. Навіть циркове мистецтво на вимогу часу видозмінюється і жанрово, і за наповненням. Тематика під час війни стала українською, патріотичною, у програмах скорочуємо класичну клоунаду, а жарти стають делікатнішими", - зазначає він. Важчий виклик, ніж пандемія Директор цирку зізнається: досвід пандемії COVID-19 здавався найскладнішим, але війна виявилася значно серйознішим випробуванням. "Я прийшов на посаду напередодні коронавірусу й думав, що це був пік труднощів. Але під час повномасштабного вторгнення все стало набагато складніше", - каже Корнієнко. Попри це, цирк працює безперервно й збирає повні зали. Повні зали під час війни Національний цирк продовжує створювати нові програми і розвивати сучасний український цирк. "У нас нон-стоп працює репертуар. Як на мене, сьогодні цирк стає навіть привабливішим, ніж у довоєнні часи", - наголошує директор.

Артисти Національного цирку України (скриншот) Безпека й укриття 2025 рік став ювілейним для будівлі Київського національного цирку - їй виповнюється 65 років. За словами Корнієнка, споруда зводилася з урахуванням можливих воєнних загроз. "Це одна з небагатьох будівель у Києві з розгалуженою системою укриттів. У разі тривоги глядачі одразу можуть перейти в безпечне місце. Також маємо генератори й можемо працювати під час знеструмлень", - пояснює він. Цирк як терапія В умовах блекаутів і постійних повітряних тривог цирк поступово перебрав на себе й терапевтичну функцію. "Цирк - це мистецтво радості, посмішки, оптимізму. Сьогодні він перетворився на зону своєрідного комфорту, де можна хоча б ненадовго відволіктися від щоденних проблем", - каже Корнієнко. Нова аудиторія Соціальний портрет глядача за час війни суттєво змінився. Цирк відвідують не лише діти, а й значно ширша аудиторія. "Це внутрішньо переміщені особи, малозахищені люди на реабілітації, пацієнти медичних закладів. З’явилася і потужна група глядачів старшого віку. Ми не очікували, що цирк стане осередком комунікації для людей похилого віку", - підсумував директор. Читайте також про те, що Національний цирк України під час війни скорочує у своїх програмах класичну клоунаду і віддає перевагу пантомімі, оскільки класичні клоуни із червоним носом все менше цікавлять українського глядача. Раніше ми писали про те, що Міністерство культури України надало Криворізькому, Харківському, Дніпровському, Одеському, Львівському циркам статус критично важливих для економіки й забезпечення життєдіяльності населення підприємств. Це дозволило бронювати працівників від мобілізації.