Заборона російських інформаційних продуктів є елементом оборонної стратегії України. Тим часом підвищення рівня медіаграмотності, сенсотворення та формування соціальних міфів - може стати важливою "зброєю". Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на слова директорки Інституту національної стійкості та безпеки, професорки кафедри глобальної та національної безпеки Рени Марутян в інтерв'ю "Укрінформу". Читайте також: Символічна нерівність? Мовний омбудсмен пропонує скасувати "особливий статус російської" Головне:

• "Когнітивна війна" цілить у процес мислення, використовуючи культуру та освіту.
• Українцям потрібен "ментальний щит" від російського інформаційного продукту, адже такий контент здатен "заразити".
• Заборона інформаційних продуктів РФ є елементом оборонної стратегії України.
• Захистити інформаційний простір від впливу "русского мира" допоможуть власні привабливі та конкурентні продукти.

Що означає поняття "когнітивна війна" Експерт розповіла, що в цілому існують різні школи й теорії національної безпеки: "європейська, американська, з 1990-х років - українська, а колись була радянська". Вона зауважила, що понять, які характеризують таку війну, в принципі багато. Просто "кожна школа має національні та культурні особливості її ведення". Марутян повідомила, що поняття "когнітивна війна" бере початок в американській теорії безпеки (саме у США його почали вводити в науковий обіг і нормативно-правове поле)". "За радянських часів, а також нині в Росії, це називають інформаційно-психологічною або ментальною війною. В Україні професор Георгій Почепцов написав кілька книг про смислову війну - тобто війну за смисли, за сенсотворення", - поділилась спеціаліст. Вона додала, що "метою інформаційної війни є вплив на суспільну думку, на масову свідомість". "Натомість мета когнітивної війни - це вплив на сам процес мислення, пізнання світу, який залежить від культурної матриці людини, її національної ідентичності", - наголосила очільниця Інституту національної стійкості та безпеки. Саме тому, за її словами, суб'єктами на полі когнітивної війни стають:

• культура;
• освіта.

"Все те, що формує картину світу людини: хто ми, де ми живемо, хто наші друзі й вороги, у що ми віримо, які маємо святині тощо. Усе це закладається в процесі соціалізації, з дитинства", - пояснила експерт. Чому кожному українцю потрібен "ментальний щит" В умовах війни всю російську інформацію потрібно пропускати через так званий "ментальний щит", тобто недовіра до всього російського має бути апріорі. "Можливо, з часом щось зміниться. Але наразі всю російську інформацію, політичні заяви, культурний продукт, у тому числі кіно та мультфільми, - треба пропускати через фільтри нашої когнітивної стійкості", - наголосила Марутян. Вона пояснила, що це - "наш "ментальний щит" проти когнітивних вірусів, якими нас хочуть "заразити". "Фахівці вже давно визнають: не так важливо протидіяти кожному окремому фейку, як формувати когнітивну стійкість населення як системний захист", - зауважила науковиця. Що сьогодні є "зброєю" в когнітивній війні "У когнітивному сенсі про "зброю" можна говорити лише умовно - в лапках. Адже вона не вбиває людей фізично. Водночас підвищення рівня медіаграмотності, сенсотворення та формування соціальних міфів - це теж зброя", - нагадала Марутян. Вона зауважила, що "коли йдеться про міф, мається на увазі не вигадка", а "сенсова конструкція", яку "суспільство створює для себе". "Сьогодні ми формуємо міф сучасної України: ми стійкі, нас не змогла здолати "друга армія світу", ми вигнали її з-під Києва й Харкова, вона не може перемогти нас на полі бою, тому вдається до терору холодом тощо", - пояснила фахівець. Отже, "сучасний соціальний міф будується на фактах, а далі до них додаються емоції, оцінки, судження й сенси - так формується позитивна історія про самих себе". "Сенсотворення є складовою когнітивного домінування. Недарма кажуть, що сучасна війна - це війна міфів. У ворога таким міфом є "русский мир". Він цілком реальний і практичний: поєднує російську культуру - літературу, балет, кінематограф - із наративом про Путіна як "великого вождя", - визнала Марутян. Вона додала, що така велика міфотворча ідея "розкладається на стратегічні й тактичні наративи", які поширюються через будь-які інформаційні продукти:

• кіно;
• мультфільми;
• комп'ютерні ігри;
• театральні постановки;
• книги.

"Усе це належить до когнітивної сфери, адже, споживаючи такі продукти, людина формує власну картину світу", - пояснила спеціаліст. При цьому людина не стане об'єктом російського когнітивного впливу, якщо не дивитиметься російські новини, їхні фільми (він просто не дійде до її свідомості), а її дитина - не дивитиметься мультфільм "Маша і Медвідь". "Саме тому заборона російських інформаційних продуктів є елементом нашої оборонної стратегії - не пускати ворожий смисловий продукт на власну інформаційну територію", - наголосила професорка. Насамкінець вона визнала, що такий продукт "все одно частково проникає - через супутникові тарілки, YouTube та інші платформи". "Отже, паралельно ми маємо створювати власні, привабливі й конкурентні інформаційні продукти", - підсумувала Марутян. Нагадаємо, раніше Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська розповіла, як уберегти дітей від "російського світу" в гаджетах. Крім того, вона висловила думку, що суспільна підтримка заборони виконання пісень російською мовою в публічному просторі потребує чіткого законодавчого врегулювання. Читайте також, як українці ставляться до заборони Telegram.