За пости та коментарі у соцмережах можна отримати штраф, судовий позов або навіть термін ув'язнення. Авторів фейків та образ змушують через суд спростовувати інформацію та платити десятки тисяч гривень компенсації. Про це в коментарі РБК-Україна розповів юрист Євген Буліменко. Читайте також: Як захистити персональні дані від шахраїв та коли варто бити на сполох: поради юриста Головне:

• Цивільна відповідальність: Потерпілий може через суд вимагати спростування фейку та грошову компенсацію за моральну шкоду.
• Штрафи за фейки: За поширення неправдивих чуток під час війни загрожує адміністративна відповідальність.
• Кримінальна межа: Образи за національною чи релігійною ознакою (ст. 161 ККУ) можуть коштувати до 3 років позбавлення волі.
• Реальні кейси: Суди вже призначають компенсації у розмірі 50 000 грн за недостовірні пости в месенджерах.

Види відповідальності за контент у мережі: від адміністративних штрафів до реальних термінів за розпалювання ворожнечі (інфографіка РБК-Україна) Коли слово стає злочином: позиція юриста Конституція України гарантує свободу слова, проте вона закінчується там, де починається порушення честі іншої людини. За словами Євгена Буліменка, кожен, чию гідність принизили в мережі, має право на судовий захист. "Розміщення недостовірної інформації може мати наслідком цивільно-правову відповідальність: обов’язок спростувати дані та відшкодувати моральну і майнову шкоду", - зазначає юрист. Важливо розуміти, що у справах про захист репутації діє правило: позивач сам має довести, що інформація неправдива і поширив її саме конкретний відповідач. Які покарання загрожують порушникам

• Звинувачення та наклеп: Якщо ви назвали когось "злодієм" чи "шахраєм" без доказів. Це тягне за собою цивільний позов і виплату моральної шкоди.
• Фейки про війну: Поширення чуток, що сіють паніку. Покарання - штраф до 255 грн або виправні роботи (ст. 173-1 КУпАП).
• Мова ворожнечі: Образи через національність, расу або релігію тощо. За це передбачено до 3 років в'язниці (ст. 161 ККУ).
• Погрози: Прямі залякування фізичною розправою в коментарях. Залежно від тяжкості, автору світить до 2-5 років обмеження волі.

Реальні судові справи Судова практика в Україні стає все суворішою до інтернет-користувачів. Буліменко поділився реальними випадками:

• Кейс №1: У справі № 753/13197/18 суд змусив користувача Facebook видалити пост та опублікувати рішення суду як спростування.
• Кейс №2: Справа № 20/12345/20 завершилася видаленням посту в Telegram та стягненням 50 000 грн моральної шкоди на користь потерпілої.

Заборона розповсюдження та вилучення тиражів Якщо недостовірна інформація поширена не лише в соцмережах, а й у друкованих медіа чи книгах, закон передбачає більш радикальні заходи. Суд має право заборонити випуск матеріалу в світ або зупинити розповсюдження вже готової продукції до усунення порушення. "Якщо усунути порушення неможливо, суд може вилучити тираж газети чи книги з метою його знищення", - наголошує Буліменко. Це може зацікавити Чи можна видалити пост, щоб уникнути суду? Видалення посту після того, як його зафіксував позивач (наприклад, через нотаріальне завірення скриншота), не звільняє від відповідальності за вже завдану шкоду репутації. Що робити, якщо мене обмовили у Telegram-каналі? Ви маєте право подати позов до суду про спростування недостовірної інформації. Проте вам доведеться довести, що власником каналу або автором посту є саме та особа, до якої ви висуваєте претензії. Який штраф за поширення фейків під час війни? Згідно зі ст. 173-1 КУпАП, за поширення неправдивих чуток, що можуть викликати паніку, загрожує штраф від 170 до 255 грн або виправні роботи до одного місяця. Читайте також про те, що в Україні розробили проект нового Трудового кодексу, у ньому на законодавчому рівні рівні детально прописали механізми захисту від психологічного тиску та домагань на робочому місці. Окрім прямої заборони цькування, працівникам даватимуть можливість "піти в онлайн", щоб уникнути конфліктів. Раніше ми писали про те, що робити батькам, якщо дитину цькують у школі: куди і як правильно скаржитись.