Популярність у соціальних мережах не захистить репутацію Інтернет-простір - не "сіра зона" для закону. Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська пояснила, на що найчастіше скаржаться українці та як ФОПам працювати у мережі без порушень. Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на публікацію мовного омбудсмена у Facebook. Читайте також: Штрафи за порушення мовного закону пропонують збільшити: що може змінитися Головне:

• Реальна статистика: кожне четверте звернення до мовного омбудсмена стосується того, що українці бачать на екранах своїх комп'ютерів або смартфонів.
• Послуги "під прицілом": вимоги мовного закону поширюються не лише на офіційні сайти, але й на інші популярні "майданчики" та соцмережі.
• Стандарти у мережі: власники бізнесу можуть забувати про чіткі правила щодо мовної версії сайтів "за замовчуванням".
• Захист покупців: приховування даних про продавця є не лише порушенням, але й небезпекою для клієнта.
• Вимоги до підприємців: популярні блогери та вузькі спеціалісти, які працюють як ФОП, не можуть ігнорувати державну мову у своїх профілях.

На що найбільше скаржаться українці За словами Івановської, питання дотримання вимог мовного законодавства в сфері інтернету - залишається одним з найчутливіших. Зазначається, що переважна більшість скарг (які надходять на адресу Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови) стосується порушень у сфері інтернет-представництв суб'єктів господарювання:

• веб-сайтів;
• сторінок у соціальних мережах;
• YouTube-каналів;
• Viber;
• Telegram-каналів;
• мобільних застосунків тощо.

Так, люди скаржаться:

• на відсутність україномовних версій сайтів;
• на некоректну роботу україномовних версій сайтів;
• на ведення сторінок у соціальних мережах російською мовою (Instagram, Facebook, Telegram, TikTok, YouTube);
• на автоматичне завантаження російськомовного контенту замість українськомовного.

"Станом на 10 березня 2026 року до Секретаріату Уповноваженого надійшло 130 звернень щодо порушень у сфері функціонування веб-сайтів та інтернет-представництв (що складає 28% від загальної кількості звернень за поточний рік)", - поділилась Івановська. Мова обслуговування в інтернеті за законом Відповідно до статті 30 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Це стосується діяльності всіх суб'єктів господарювання, які обслуговують споживачів, а також реалізують товари чи послуги за допомогою інтернет-ресурсів (у мережі):

• підприємств, установ та організацій всіх форм власності;
• фізичних осіб-підприємців (ФОПів);
• інших суб'єктів господарювання, які обслуговують споживачів та надають інформацію про товари (послуги) - у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги.

"Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами", - додала Івановська. Як бізнесу працювати в мережі без порушень Стаття 27 закону чітко регламентує діяльність суб'єктів господарювання, які зареєстровані в Україні або реалізують тут товари та послуги:

• інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти і веб-сторінки у соціальних мережах) виконуються державною мовою;
• мобільні застосунки - повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою.

Версії інтернет-представництв іншими мовами допускаються, але вони не можуть мати більше інформації (за обсягом чи змістом), ніж українськомовна версія. Важливо також, що версія інтернет-представництва державною мовою повинна завантажуватись за замовчуванням - для користувачів в Україні. "Це стосується в тому числі іноземних суб'єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва тощо", - зауважила Івановська. Як мають бути захищені права споживачів Виходячи з норм закону, всі компанії, які працюють для українців у мережі - реалізують будь-яку продукцію (вироби, товари) або надають послуги (здійснюють роботи, надають обслуговування чи послуги) - повинні в обов'язковому порядку виконувати українською мовою свої інтернет-представництва:

• сторінки або канали у соціальних мережах;
• інтернет-магазини;
• інтернет-каталоги тощо.

Крім того, всі суб'єкти господарювання повинні забезпечити належне інформування споживачів про себе. Йдеться, зокрема, про розмішення достовірних відомостей:

• назви або ПІБ фізичної особи-підприємця;
• контактних даних;
• місцезнаходження тощо.

"Наявність такої інформації є важливою умовою прозорої та законної торгівлі", - наголосила Івановська. Тим часом її відсутність:

• може свідчити про можливе порушення законодавства;
• ускладнює ідентифікацію продавця;
• підвищує ризики для споживача (зокрема отримання товару або послуги неналежної якості чи неможливість захисту своїх прав).

Обов'язки блогерів і приватних майстрів у мережі Уповноважена із захисту державної мови зауважила, що вимоги законодавства щодо обслуговування клієнтів українською стосуються всіх ФОПів, які пропонують певні товари чи послуги у мережі (навіть через власні соціальні мережі):

• блогерів;
• психологів;
• тренерів (коучів);
• маркетологів;
• стилістів;
• тарологів;
• астрологів;
• майстрів б'юті-сфери;
• фотографів;
• дизайнерів тощо.

Куди звертатись у разі порушень мовних прав Насамкінець українцям нагадали, що повідомити про порушення мовного закону можна оформивши відповідну скаргу до Уповноваженого із захисту державної мови:

• або через спеціальну електронну форму;
• або надіславши листа онлайн на: lyst@mova-ombudsman.gov.ua;
• або надіславши листа на поштову адресу: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик 34.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що в Україні взялись за створення механізму, який дозволить вилучити з обігу видавничу продукцію країни-агресора, та розповідали, про які книжки йдеться - чи зникне література російською зовсім. Тим часом Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська запропонувала скасувати "особливий статус російської" в Україні та пояснила, чи можливо заборонити російськомовні версії сайтів. Читайте також, чому блокування соціальних мереж (зокрема Telegram) може бути корисним для дітей і підлітків.