Це не просто розваги. Навіщо кабанам грязьові й водні "ванни"? У Карпатах фотопастки зняли, як дикі свині купаються, вичухуються та тримаються череди. Відео отримали на території Ужанського національного природного парку на Закарпатті. РБК-Україна та WWF-Україна ділиться рідкісними кадрами з життя дикої природи, яке зазвичай залишається непоміченим людиною. Читайте також: "Привид лісу" з Карпат і Полісся: 10 фактів про рись, які вас здивують Головне:

• Рідкісні кадри: фотопастки зафіксували, як дикі кабани купаються у струмках, чухаються об дерева та пересуваються чередою.
• Де саме: відео отримали на території Ужанського національного природного парку на Закарпатті в межах проєкту LECA.
• Навіщо кабанам "водні процедури": грязьові й водні "ванни" допомагають кабанам охолоджуватися, позбуватися паразитів і доглядати за шкірою.
• Що це за вид: дика свиня (кабан дикий, вепр) - один із найпоширеніших ссавців в Україні, всеїдна тварина, яка веде переважно нічний спосіб життя.
• Сезон тиші: з 1 квітня до 15 червня у лісах діють обмеження, які забороняють шум і втручання у життя дикої природи.

Розваги дикої свиноти у Карпатах На одному з відео кабанчик купається у гірському струмку. До речі, грязьові та водні "ванни" допомагають тваринам охолоджуватися, позбуватися паразитів і доглядати за шкірою. Ще на одному цікавому фрагменті можна побачити, як кабан старанно чухається об кору дерева - спосіб втамувати свербіж чи очистити щетину від бруду. Дикі кабани також активно мітять територію, використовуючи сечу, екскременти та секрет залоз, щоб позначати межі своїх володінь. Вони також труться об дерева, залишаючи шерсть і запах, а самці часто роблять характерні подряпини на корі іклами. Це допомагає їм комунікувати, охороняти ділянки та попереджати інших про свою присутність. На іншому відео можна спостерігати групу кабанів, які пересуваються разом і тримаються як єдина череда. Спеціальні фотопастки встановлені в межах міжнародного проєкту LECA (Supporting the coexistence and conservation of Carpathian LargE Carnivores / Підтримка співіснування та збереження карпатських великих хижаків) і використовуються для наукового моніторингу дикої природи. Завдяки цьому вдається спостерігати за поведінкою тварин у природному середовищі без втручання людини.

Група кабанів, яку зафіксували в Ужанському національному природному парку на Закарпатті (фото надане WWF-Україна) Як живуть дикі кабани Дика свиня (Sus scrofa), також відома як кабан дикий або вепр, є предком більшості сучасних порід свиней і одним із найпоширеніших наземних ссавців у світі. В Україні цей вид трапляється в Карпатах (до висоти 1800 м), а також у лісовій і лісостеповій зонах. "Кабани ведуть переважно нічний спосіб життя і є всеїдними: основу їхнього раціону становлять плоди, насіння, коріння та бульби, хоча вони можуть споживати і тваринну їжу. Добові переходи на годівлю не перевищують 5-6 км. Лише під час осінніх мандрівок кабани можуть долати за добу 20-40 км", - пояснюють експерти Всесвітнього фонду природи WWF-Україна. Читайте також: Ведмежата в Карпатах потрапили на відео: унікальні кадри з фотопастки Свиня дика (вепр) - потужна й витривала тварина з характерною зовнішністю. Її тіло кремезне, може сягати до 2 метрів у довжину, висота в загривку - до 1,1 м, а вага - до 350 кг (самці, як правило, значно більші за самиць). Тіло вкрите жорсткою щетиною, інколи з тоншим підшерстям, хоча загалом хутро може бути досить рідким - лише хвіст має коротке волосся. Забарвлення варіюється від темно-сірого і чорного до коричневого, а у багатьох особин помітні характерні "бакенбарди" та грива на потилиці. Молодь легко впізнати за смугастим забарвленням. Порівняно з домашньою свинею, вепр має велику голову з видовженою мордою та добре розвиненими іклами (особливо у самців). Його тулуб відносно короткий і стиснутий з боків, тримається на міцних, високих ногах. Передня частина тіла розвинена значно сильніше за задню - тому висота в загривку помітно перевищує висоту в крижах. Цікаво, що у великих особин довжина голови може сягати до 60 см.

Фотопастки у Карпатах встановлені за підтримки WWF-Україна (фото надане WWF-Україна) Сезон тиші: чому зараз важливо не турбувати мешканців лісу З 1 квітня по 15 червня в українських лісах триває "сезон тиші", який символізує особливий час у житті дикої природи, нагадують фахівці WWF-Україна. Обмеження цього періоду визначає Закон України "Про тваринний світ". Обмеження "сезону тиші" поширюються на всіх - громадян, користувачів угідь і суб’єктів господарювання. Головна мета - зменшити рівень шуму в природному середовищі. У цей період заборонено організовувати гучні заходи на природі, використовувати феєрверки, проводити вибухові роботи та здійснювати стрільбу. Водночас через воєнний стан у деяких регіонах окремі обмеження можуть не застосовуватися. Сезон тиші стосується не лише тварин, а й рослинного світу. З 1 квітня до 15 червня заборонено проводити санітарні та формувальні рубки у відтворювальних лісових ділянках, а також випалювати суху рослинність і її залишки. Під час відпочинку на природі важливо дотримуватися тиші: не шуміти в лісах і біля водойм, не руйнувати гнізда, не чіпати тварин і їхніх дитинчат. Також собак слід тримати на повідці. Штрафи за порушення режиму тиші регламентує ст. 87 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

• для громадян - від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів (від 510 до 850 грн);
• для посадових осіб - від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів (від 850 до 1190 грн).

Читайте також наше велике інтерв'ю із зоологом Ігорем Диким про те, що відбувається із рідкісними хижаками у Карпатах, як на них впливає джипінг, туристичні локації та забудова вітряками. Раніше ми писали про те, що у Карпатах фотопастки зафіксували самця рисі на ім’я ID-4. Йоно прозвали "гіперактивним", бо постійно переміщується. Хижака "помітили" на території Ужанського національного природного парку (Закарпатська область).